6 березня – Всесвітній день боротьби з глаукомою

ГЛАУКОМА – хронічне захворювання, яке характеризується поступовою втратою зорової функції, що приводить до повної  і незворотній сліпоті, якщо своєчасно не було встановлено діагнозу і призначено необхідне лікування.

Глаукому не можливо вилікувати, але можливо попередити сліпоту від неї, якщо хворобу своєчасно виявлено і хворий знаходиться під постійним наглядом лікаря-офтальмолога і отримує кваліфіковане лікування.

В Україні схильні цьому невиліковному захворюванню 220 тис., і ще 100 тис. хворіють, але не звертаються до лікарів.

Глаукома є хронічним захворюванням. При встановлені даного діагнозу необхідна пожиттєва диспансеризація, навіть після проведених операцій або при нормалізації внутрішньоокового тиску шляхом медикаментозного або лазерного лікування.

Успіх лікування залежить від суворого дотримання призначень і рекомендацій лікаря.

Для зменшення кількості сліпих необхідний обов’язковий мінімум – обстеження ока, вимірювання очного тиску, поля зору і очного дна, стан сітківки і зорового нерву.

Важливо пам’ятати: про обов’язкове систематичне кожнорічне вимірювання внутрішньоокового тиску всьому населенню у віці 40 років і старше, а також за необхідністю регулярних профілактичних обстежень пацієнтів з групи ризику.

Що таке глаукома?

Глаукома є одним з найпоширеніших наслідків незворотної втрати зору у світі.

При глаукомі вражаються волокна зорового нерву у місті їх виходу з ока, у зоні так званого диску зорового нерву. Зоровий нерв відповідає за передачу зорової інформації від ока до мозку. У хворих на глаукому ушкодження зорового нерву прогресує повільно, хворий поступово втрачає зір. Цей процес протікає без болю, і тому на ранніх стадіях захворювання може залишатися не помітним. Зазвичай до того часу, коли пацієнти помічають зниження зору, хвороба зайшла вже надто далеко.

Глаукома часто вражає обидва ока і за відсутності лікування може привести до значної незворотної втраті зору і навіть до повної сліпоти.

Форми глаукоми

У загальній складності нараховується приблизно 50 різних форм глаукоми. Але найчастіше зустрічається первинна відкритокутова глаукома. Дане захворювання пов’язане з віком і часто проявляється підвищенням внутрішньооковим тиском.

У випадках, коли характерне для глаукоми пошкодження зорового нерву відбувається при нормальному внутрішньооковому тиску, така форма глаукоми має назву – глаукома нормального (псевдонормального) тиску.

Офтальмогіпертензія – це стан, при якому внутрішньооковий тиск підвищений, але глаукомне пошкодження зорового нерву не реєструється.

Під вторинною глаукомою розуміють стан, при якому будь-яка інша хвороба або травма призвели до підвищення внутрішньоокового тиску і, як слідство, к пошкодженню зорового нерву і втраті зору.

Закритокутова глаукома зазвичай протікає гостро з раптовим підвищенням внутрішньоокового тиску.

Головні фактори ризику глаукоми

Причини розвитку глаукоми до сих пір остаточно не з’ясовані, але головним фактором ризику вважається підвищений внутрішньооковий тиск.

Для підтримання форми очного яблука і забезпечення його функцій, необхідний деякий тиск. Підвищений тиск всередині ока часто, але не завжди, призводить к пошкодженню зорового нерву.

Інші фактори ризику:

Вік: Глаукома більш характерна для людей похилого віку (старше 60 років) і рідко розвивається у віці до 40 років.

З кожним десятиріччям життя ризик розвитку глаукоми подвоюється.

Спадковість: Якщо у Вас є близькі родичі, які хворі глаукомою, то ризик розвитку у Вас глаукоми у 3-9 разів збільшується.

Короткозорість (міопія): У людей з міопією ризик розвитку глаукоми збільшується у 2-4 рази.

Ексфоліативний синдром: Він проявляється відкладенням сірих хлоп’їв на поверхні кришталику і може бути виявлений офтальмологом при біопсії ока.

Інші хвороби: Атеросклероз (ущільнення артерій) і артеріальна гіпертонія (підвищений кров’яний тиск) можуть привести до погіршення кровотоку в оці, що у свою чергу до розвитку глаукоми.

Регулярно відвідуйте Вашого офтальмолога

Регулярні обстеження у офтальмолога – це кращий спосіб ранньої діагностики глаукоми. Людям у віці старше 40 років слід регулярно проходити обстеження на предмет глаукоми, навіть якщо у них нема ніяких симптомів.

Якщо Вам вже встановлений діагноз офтальмогіпертензія або глаукома, Ваш лікар порадить оптимальну частоту візитів.

Як діагностується глаукома

Діагноз глаукоми, а також фактори ризику її розвитку можна встановити шляхом офтальмологічного обстеження. Рутинне обстеження зазвичай включає наступні методи:

  • Біомікроскопію ока
  • Тонометрію (вимірювання внутрішньоокового тиску)

Окрім того, зазвичай проводяться:

  • Периметрія (дослідження поля зору)
  • Отримання і аналіз зображення диску зорового нерву і шару нервових волокон сітківки.

 

  • Біомікроскопія ока

При такому методі обстеження за допомоги так званої щілинної лампи лікар оцінює стан структур переднього відділу ока для виявлення ознак ексфоліативного синдрому та інших дистрофічних змін. Окрім того, за допомоги спеціальних лінз оцінюється кут передньої камери, а також стан диску зорового нерву і сітківки.

  • Тонометрія (вимірювання внутрішньоокового тиску)

Метод тонометрії дозволяє вимірювати внутрішньооковий тиск (ВОТ). Пацієнти з глаукомою часто мають підвищений ВОТ. Тонометрія відбувається під місцевою анестезією у положенні сидячи за допомогою тонометру Гальдмана або лежачи за допомогою тонометру Маклакова. Окрім того, для скринінгу глаукоми у деяких випадках може застосовуватися метод безконтактної тонометрії. Вимірювання ВОТ відбувається безболісно і за декілька секунд.

За «нормальним» ВОТ за Маклаковим приймається тиск у діапазоні 15-25 мм ртутного стовпчика. При вимірюванні за методом Гольдмана цифри «нормального» ВОТ дещо нижче: 10-21 мм ртутного стовпчика.

  • Периметрія (дослідження поля зору)

Метод периметрії дозволяє оцінити всю область Вашого зору, включаючи центральний і периферійний зір, і створити карти поля зору кожного ока окремо. Області з випаданням зорового сприйняття на даній карті фарбуються у темний колір. Під час тесту пацієнт фіксує зір на центральній мітці в середині шароподібного приладу (периметру), у той час коли у різних ділянках сфери послідовно з’являються не великі світові плями. Як тільки пацієнт помічає появу світлої плями, він натискає на кнопку, а комп’ютер фіксує результат. У підсумку даний метод дозволяє оцінити чи є дефекти у полі зору.

Звуження периферійних кордонів поля зору часто є ознакою глаукоми. Регулярне проведення периметрії при глаукомі необхідно для оцінки ефективності лікування, що проводиться.

(Малюнок зліва) На цьому прикладі показані начальні зміни поля зору при глаукомі: нормальне “сліпа пляма” (велика стрілка), що відповідне диску зорового нерву і невеликому дефекту поля зору (маленька стрілка).

(Малюнок з права) Поле зору того ж самого ока через 10 років: глаукомне пошкодження, що зайшло надто далеко.

  • Отримання і аналіз зображення диску зорового нерву і шару нервових волокон сітківки

Пошкодження диску зорового нерву і шару нервових волокон сітківки є ранньою ознакою глаукоми і можливо встановлено за допомогою спеціальних приладів – лазерних скануючих офтальмоскопов, лазерних скануючих поляриметрів і оптичних когерентних томографов, що дозволяють отримати і оцінити зображення цих структур у динаміці.

Методи лікування глаукоми

Методи, що існують у наш час не дозволяють вилікувати глаукому, і втрата зору при глаукомі є незворотною. Але можливо контролювати прогресування глаукоми, запобігаючи або сповільнюючи, у такий спосіб, подальше пошкодження зорового нерву.

Основне лікування при глаукомі направлено на зниження внутрішньоокового тиску. Першочергово для цієї мети застосовуються очні краплі.

Дуже важливо застосовувати саме ті очні краплі і саме так, як прописав Ваш лікар.

Це знижує ризик втрати зору.

Якщо з’ясовується, що очні краплі неефективні або погано переносяться, може бути рекомендовано лазерне або хірургічне лікування.

Ваш лікар вирішить, який з методів лікування глаукоми краще саме для Вас, ґрунтуючись на специфіці і важкості Вашого індивідуального випадку з урахуванням Вашого віку і супутніх хвороб.